Заможні росіяни вже цілком традиційно вважають за краще відпочивати на курортах у Франції. Різниця є історична: багатії царської Росії переважно відпочивали там взимку (не так на лижах каталися, як  грілися на Середземномор’ї). Влітку росіяни тут не з’являлися, залишаючись в своїх заміських садибах в Росії. Зараз все навпаки: взимку заможні росіяни захоплюють модний готель Byblos в Куршевелі, а ближче до серпня переїжджають в такий же готель в районі Сан-Тропе, що в центрі Рив’єри.

Але готель – це місце для людини, яка або занадто зайнята, або економна, або ще не зрозула, що їй більше подобається. Люди, які не перший рік бувають на Лазурному Березі і у Французьких Альпах, активно світськи спілкуються на курорті і вже звикли всюди влаштовуватися так само добре, як вдома, відпочивають на віллах і в шале. Не так часто – у власних, найчастіше – в орендованих.

Взимку найбільший попит на будиночки недалеко від трас. Ціна на зиму в євро становить до 10 тисяч за один тиждень. Через це винаймати житло під Новий рік на курортах Мерібель або знаменитому Куршевелі потрібно до серпня. І в районі Рив’єри все так само. Під час «Формули-1» і підготовки Канського кінофестивалю майже кожну віллу забирають клієнти від корпорацій, а сімейний відпочинок тут привабливіше в літній сезон. Найбільший попит спостерігається з червня по вересень, найдорожче коштує житло біля моря. Тому курортники з досвідом заплатять за відпочинок мало не навесні.

У лютому і березні кон’юнктура на ринку дає можливість вибору – якщо потрібен не якийсь особливий об’єкт, а просто відповідає середнім перевагам, навіть самим дивним, агенти його знайдуть. А ось в середині сезону доведеться брати, що дають. Крім того, і ціна змусить брати житло за будь-якою ціною, особливо поруч з пляжами.

Побажання з боку росіян, як правило, однотипні: у межах пішої прогулянки до моря і місцях розваг. Відповідно, найбільш престижні Сан-Тропе чи Кап Ферра, ще – Кап д’Антіб. Але зовсім неподалік знайдуться тихі і зовсім недорогі містечка, такі як маловідомий у нас Жуан-ле-Пен, в сосновому парку якого і розміщується чудове житло. Чудово підійдуть також Антіб, маловідомий Гольф-Жуан та інші. Дуже добре підходять для відпочинку такі містечка, як Сан-Максим або Сан-Рафаель (Сан-Тропе зовсім поруч), а також Кап д’Айі, Іссамбо, ще менш відомі Больє і Вильфранш. Якщо хочеться потусити «в світлі», пропонуються Канни, Ніцца, Сан-Лоран-дю-Вар, Жуан-ле-Пен або Монако. У цих місцях давненько практикуються дискотеки для росіян і вечірки, відзначається Різдво згідно з православним календарем і наш Новий рік. Безліч закладів навіть набувають на свята декор в російській стилі. Але в Монако їдуть надзвичайно багаті люди, для них перш за все важливі безпекаі високий статус.

Тільки в ХХ столітті Лазурний берег придбав демократичний статус. Не найкращі апартаменти в Ніцці (п’ятому за величиною місті у Франції) може купити середній європеєць. Але по-справжньому елітні селища і фантастичні вілли не перейдуть в розряд доступних всім ні в які часи. Прихильники Рів’єри люблять повторювати, що ця територія належить до тих нечисленних європейських курортах, яка не продалася туристичному напливу. Тут годі й шукати приїжджих з рюкзаками, виряджених в шорти, тут стиль одягу елегантний, сервіс же найвищого класу відповідає потраченим коштам. Житло, яке насправді унікальне, за яке на місяць можуть попросити від 30 до 200 тисяч за проживання в самостійному будинку, у багатьох росіян надзвичайно популярно.

Тут можуть запропонувати і невеликий палац в сучасному стилі, і майже античну віллу в с інтер’єром арт-деко або стилістики бель Епок. Тим, для кого близький  настрій «Грасского щоденника», або для тих, хто полюбляє читати «Ніч ніжна», часто дають натуральний антикваріат, в якому автентичний епосі навіть унітаз, а на полицях стоять старі видання Льва Толстого початку століття.

У ніші люксового житла є умовні сегменти. Ліфти, провідні прямо в спальню, чудові морські підігріваються басейни, великі сади і водоспади, десятки спалень і т. П. Доступні за ціною від 100 тисяч євро. Те, що коштує від 50 до 100 тисяч, трохи менше розкішно, але не так нарочито і пропонується в дорогих районах (біля пляжу Кап д’Антіб, наприклад). Тут буде і басейн побільше, і до п’яти спалень і санвузлів з окремими апартаментами для гостей. Те, за що просять менше 50 тисяч, ще скромніше, але в принципі тут є все те ж саме. Тільки місце не таке зручне, поменше ділянки, а вілла дещо простіше.

Вілли, за які просять більше 150 тисяч в місяць, не мають меж ціни. На Лазурному березі знаходяться такі об’єкти, як вілла Б.Гейтса біля Вільфранш-сюр-Мер за 100 млн євро, тому і ціни навколо відповідні. Адже орендувавши тут місце, можна запросто опинитися в сусідах у Елтона Джона (який, до речі, є почесним громадянином міста Ніцца) або тієї ж Тіни Тернер.

З огляду на той факт, що сезон тут не закривається цілий рік, з квітня починають купатися, відпочити з мінімальними затратами  можна навесні і на самому початку літа. Уже в межах липня ціна підстрибне на половину, а в кінці серпня ще на третину. Терміни взяття в оренду становить не менше двох, а краще чотирьох тижнів. Однак самі елітні об’єкти завжди здаються на місяці – звідси і повага до росіян, адже вони швидко вирішують, швидко платять і беруть віллу на все літо.

Договір оренди повинен включати всі витрати, які не ввійшли в вартість (кухар, обслуговуючий персонал та інші). Зверху оплачуються і комунальні платіжки: по заселенню включаються лічильники. Туди ж входить і страховий депозит – до 40% від місячної оренди. Якщо об’єкт дуже дорогий, а оренда береться на короткий час (на тиждень кінофестивалю в Каннах, наприклад), то заставу може становити і 100%. Його повернуть, якщо житло повернули господарям в початковому вигляді, а також не було надано додаткових послуг поза контрактом.